Із вази квіти визирають,
і стеля в павуках неначе.
Десь мишка з букваря читає
погрози по складах котячі.
Либонь, краса мене врятує вічна,
але не килим із троянд зів’ялих
й ніяк не роги оленів північних,
що безпорадно з цвяхів позвисали.
Щодень все більш самотнію до краю
і більш вибагливий. І зайвий трішки.
Танцюючи, мені перебігає
доріжку білих клавіш чорна кішка.
04.01.2022
The PlovdivLit site is a creative product of "Plovdiv LIK" foundation and it`s object of copyright.
Use of hyperlinks to the site, editions, sections and specific texts in PlovdivLit is free.